![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Софії Русової (1856–1940), української письменниці, громадської і культурно-освітньої діячки, у 1932 р. – мешканки Праги:
Тягнуться якісь нудні неприємні дні – певної праці нема, листів від Юри нема. Люба ходила платити за квартиру і, як завше, управитель – українець наказав грубості, аж вона одмовилась від квартири. Роман їздив в Стромовку на німецьке ігрище і повернувся вже аж затемно, я дуже турбувалась.
Вранці урок у Полянської, потім педагогіч. бібліотека, де сам шеф указав мені аж 6 книжок за Гете як виховника. Забрала усе і готую виклад. Ввечері засідання ювілейне – 10 літ українській секції Ліги Міру і Свободи. Мене обрали головою, сказала вступне слово, Лоська дуже добре прочитала історію укр. секції, Дністрянська – за принципи національного питання, Харися пояснила майбутнє завдання. Було коло 20 присутніх – з них три мужч.: Дністрянський, Антончук, якийсь ще інженер. Накинули на мене скласти меморандум на конгрес Ліги в Греноблі. А де я візьму матеріали?
(Софія Русова, Мемуари. Щоденник, упорядник Володимир Сергійчук (Київ: Поліграфкнига, 2004), с. 386)
