assassins_cloak: (Default)
[personal profile] assassins_cloak
Зі щоденника Івана Боднарчука (1914–1990), українсько-канадського письменника, громадського та освітнього діяча, у березні 1970 р. – шкільного референта Комітету українців Канади, який перебував з інспекційною поїздкою у провінції Альберта:

Сидимо в автобусі. Небагато нас. Ми розсілися в різних місцях. Вечірній сумерк окутав нас чернечею мовчанкою. Брак простору думкам. Вони метушаться в душі, згущують почування. Автобус трясе по грудуватій дорозі. Висмикує світла з вулиць і кидає ними в темні заулки. Як автобус стояв, то якась пара на задніх сидженнях перешіптувалась невловною мовою, тепер мовчанка. А потім хтось обізвався в однім куті, відізвався в другому, і цілий автобус заговорив українською мовою. На біду і я включився в розмову. Видно, вони всі собі знайомі, хоч всідали на різних зупинках. Я один їм не знайомий і мусів оповісти, хто я, звідки, куди й пощо.

– Вас там у Торонті напхалось різних маґістрів, професорів, докторів. Не маєте що робити, дретеся з собою й партії заводите... – голос з одного кута.

– Тридцять нових партій створили, – відзивається хтось у другому кінці.

– Прислали б ви хоч одну яку бідненьку партію до нас, щоб не гризлись там, – встряває свіжий голос, – ми б дали їй тут роботу.

– У нас брак людей до праці. Брак нам священиків, учителів. Вже не кажу про дентистів, лікарів, але от такого «дроґіста» – і того не можна знайти.

– Наші батьки колись тут не шукали міста, бралися корчувати ліси й самі місто закладали...

Беруть мене у свій млинок.

– Тепер тут нас більшість, наше право. Та що з того, як ми не можемо його використати. А спитаєте чому? А тому, що не стає нам сил. Брак людей.

– Люди ще, рахувати, є, але брак їм палива – вогню. Вони вже погаслими свічками ходять.

– Ми чекали на вас, – нову еміґрацію, думали, що ви підсилите нас. А ви відокремились. Всі залишилися там, на сході.

– Ви сходу не здобудете, а ми заходу не втримаємо.

– А як це так, кажу, – заїдеш денебудь, відкриєш телефонну книжку, самі українські прізвища. Батьки українці, суперінтендент українець, принципал українець, учителі українці, повна школа українських дітей, а української мови нема. Українську мову чуєте на вулицях, в ресторанах, в готелях, тільки не в школах?

– Лишайтеся в нас, поживете з нами рік-два, то побачите. Певно, що як будете працювати, стукати, то двері вам відкриються. Але оце ж ми й говоримо, що брак у нас людей до праці – брак інтеліґенції, щоб розмовляла по-українському...

(Іван Боднарчук, До рідних причалів. Репортажі з обстеження шкіл у Канаді (Торонто; Вінніпеґ: Комісія шкільництва при Онтарійській Раді КУК, 1979), с. 50–51)


This account has disabled anonymous posting.
(will be screened if not on Access List)
(will be screened if not on Access List)
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

June 2025

S M T W T F S
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 12th, 2025 06:17 am
Powered by Dreamwidth Studios
OSZAR »