Зі щоденника Євгена Чикаленка (1861–1929), українського громадського діяча, видавця, який у березні 1920 р. перебував у Перемишлі:
У всьому інституті, де я живу, страшенний переполох з поводу того, що цієї ночі злодії добивались до інститутської каси. Я потішаю всіх, кажучи, що слава Богу, що вночі приходили, значить, ще бояться, а от на Україні в початку 1918 за Ц. Ради перед приходом большевиків і в початку 1919 за Директорії, перед приходом большевиків і за їхнього панування, то посеред білого дня ходили по кватирах і забирали не тільки гроші, а все цінне, навіть і одежу; те саме робилось і по селах, то заможні селяни закопували все коштовне в землю і ночами не ночували по хатах. Якщо й тут почнеться большевицький рух, то те саме й тут буде, бо народ тут мало чим культурніший за наш.
(Євген Чикаленко, Щоденник (1919–1920), упорядник, автор передмови та коментарів Інна Старовойтенко (Київ: Темпора, 2011), с. 316)
