Зі щоденника Микити Шаповала (1882–1932), українського громадського і політичного діяча, соціолога, у травні 1919 р. – секретаря дипломатичної місії УНР у Будапешті:
Були гуртом в Кіно-Корсо і дивилися смішну комедію і драматичну драму, що розважають сучасну демократію. Дивний звичай: перед демонструванням п’єс, після демонстрування реклям, грають «Інтернаціонал». Всі встають, 2–3 голоси фальшить слідком за музикою.
Газети оповіщають про взяття поляками Луцька, 2000 полонених, 2 дівізійних штаби і багато майна. Вчора писали угорські газети, що Петлюра перейшов до большевиків, а Оскілко до поляків. Сьогодні пишуть, що большевики «взяли Кременчук».
Розповідав Порш, що отаман Григоріїв (той, що брав Одесу) перейшов на бік донців чи кубанців. Краснов на Дону ніби «разстрелялся».
Французькі газети сповіщають, що «український атаман Скоропадський» приїхав у Стокгольм на якусь нараду про спасіння Росії.
Поляки ведуть наступ на Тарнопіль. «Pester Lloyd» пише, що Антанта заявила полякам ультиматум, аби вони негайно спинили війну в Галичині, за це їм обіцяють Дрогобицький район. Переказує ця сама газета, що газети «Чеські думки» (Клофача) і «Народні Лісти» (Крамаржа) пишуть, що Польща своїми претензіями на Галичину перешкаджає Чехії. Нарікають на Польщу, котра з Італії (через Чехію) дістає зброю і матеріяли для того, щоб воювати з більшовиками, а натомість посилає це все проти українців і т. п.
Саме найвеселіше, це те, що Людендорф заявив, узнавши про мирові умови: «Тепер він всіх англичан посилає к чортам», а Папа на питання чи він буде посередничати, щоб помирити Антанту з Німцями, заявив, що втручатись не буде, але молитиметься Богові, щоб він послав розуму тим, що у Версалі виробляють мирові умови.
Один звертається до Бога, а другий до чорта – але хто з їх має рацію? – скаже історія і розумні...
Вчора і сьогодні пишу про визволення України. Робота посувається. Коли б добра їжа і цигарки – то працювалось-би добре, а так...
(Микита Шаповал, Щоденник, Ч. I, Від 22 лютого 1919 р. до 31 грудня 1924 р., упорядкував Сава Зеркаль (Новий Йорк: Українська громада ім. М. Шаповала, 1958), с. 24)
Ілюстрація: надзвичайна дипломатична місія УНР в Угорщині, серпень 1919 р. Микита Шаповал сидить другий ліворуч.
