assassins_cloak | Епізод 182: Микола Прокопович Василенко, 30 червня 1922 року

Зі щоденника Миколи Василенка (1866–1935), українського історика, громадського та політичного діяча, у червні 1922 р. – академіка Всеукраїнської академії наук, мешканця Києва:

О першій дня засідання в Академії відносно дослідницьких кафедр і конгресу вчених, який має зібратися в жовтні. Я в конгрес не вірю, і тому відмовився увійти до комісії з організації конгресу, хоча отримав пропозицію. Обрали Тутковського і Оппокова. Тутковський похвалився, як він це любить. На загальних зборах академіків у понеділок Кримський зауважив, що свого часу (за гетьмана) конгрес відбувся вдало, провели його, здається, Вернадський і Яната. Тутковський сьогодні спростував, що не Вернадський провів вдало конгрес, а він, Тутковський.

Жахіття розповіла мені С. В. Смірнова: у Смірнових нема дітей, і вони шукають узяти дитину. Їм порадили звернутися в Евакопункт, куди прибувають діти з Поволжя, які втратили батьків. Смірнова прийшла туди, і перше враження – труна: маса дітей помирає. Діти сидять навколо столів сумні, в’ялі якісь. Вони звернули увагу на одну дівчинку. Лікар заявив, що невідомо, хто вона, як звуть – здається, Ніна. Стали розпитувати. Мовчить. Раптом встала, підійшла до Павла Петровича Смірнова і пригорнулася. Коли йшли, розридалася. Смірнови вирішили її взяти. Смірнови добрі хороші люди. Дівчинці буде добре. Так випадково визначилася доля дівчинки. Я зустрів сьогодні С. В. Смірнову, коли вона йшла за дівчинкою. Смірнова каже, що діти заражаються, хворіють на очі, мабуть, трахомою.

(Микола Василенко, Вибрані твори, Т. 3, Спогади. Щоденники. Листування, упорядники Ігор Усенко та ін. (Київ: ТОВ «Видавництво “Юридична думка”»; Видавничий дім «Академперіодика», 2008), с. 311. Переклад з російської)