![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
assassins_cloakЗі щоденника Сергія Єфремова (1876–1939), українського літературознавця, громадського і політичного діяча, у 1925 р. – віце-президента Всеукраїнської академії наук, мешканця Києва:
Що таке «троцкизм»? Обиватель на це відповідає звичайним, як на наші часи, розшифруванням: «Троцкий разоблачил обман Центр. Комитета и зиновьевские мошенничества».
Взагалі непочтива особа з обивателя, – він хоч і по куточках, але настирливо чіпає кумирів та авторитетів. Повелись тепер «Ленінські кутки» по установах. І от що вигадує обиватель. Ніби в тому місці, куди й цар пішки ходив, хтось написав: «Да здравствует великий вождь Ленин». Другий дописав: «Дурак! В таком месте такое имя писать». Третій: «Не место красит человека, а человек красит место». Четвертий обчеркнув усе це кругом і надписав «Ленинский уголок»...
(Сергій Єфремов, Щоденники, 1923–1929, упорядники Олексій Путро та ін. (Київ: ЗАТ «Газета “Рада”», 1997), с. 192–193)
Ілюстрація: київські міліціонери в червоному кутку, 1925 р.
(Сергій Єфремов, Щоденники, 1923–1929, упорядники Олексій Путро та ін. (Київ: ЗАТ «Газета “Рада”», 1997), с. 192–193)
Ілюстрація: київські міліціонери в червоному кутку, 1925 р.
