![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Зі щоденника Михайла Могилянського (1873–1942), українського письменника та літературознавця, у 1936 р. – мешканця Дмитрова Московської області:
Лист (дуже сумний) від Н. Д. Полонської-Василенкової та листівка від Новицької. Остання повідомляє, що мого рекомендованого листа від 25 січня вона не дістала. Чудеса в решеті! В тому листі я між іншим просив довідатись про долю тих моїх книжок, що залишені були в Лебедя (коли я влітку на виклик т. Ашрофяна приїздив до Києва, кімната з моїми книжками була опечатана). Тепер хочу довідатися про їхню долю, щоб, кінець кінцем, звернутись за порадою, як мені своїх книжок добитись до т. Сапіра. Соромно з моєю особистою справою звертатись до людини, мабуть, обтяженої працею, але він ласкаво дав мені дозвіл у разі якоїсь потреби звертатись до нього. Завтра подам на пошту заяву про неодержання листа, що послав був рекомендованим. Листівка Новицькій. Мемуари. Увечері написав великого листа Н. Д. Полонській-Василенковій. Кілька сторінок Філдінга.
(Михайло Могилянський, «Щоденник. 1934, листопад – 1937, жовтень», публікація Олександра Сергеєва, Хроніка – 2000, вип. 59 (2007), с. 388)
