![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Зі щоденника Степана Пушика (1944–2018), українського письменника, літературознавця, громадсько-культурного діяча, у липні 1990 р. – народного депутата України:
Вчора кілька разів телефонували до Івано-Франківська. Тарас – студент! Леся вчора була в зоопарку, якийсь хлопчик дав їй потримати на руках пітона.
Рано-вранці повставали, перекусили, пішли на Річковий вокзал, взяли квитки на запорізький «Метеор», пливемо до Канева.
***
І ось ми з Лесею на Тарасовій горі. Купили квіти, сходами (новими, бо раніше все було інакше, а був я тут кілька разів) зійшли на Чернечу. Львів’яни іронізують, що є новий герб Львова: знизу чорний віл (Чорновіл), посередині – Котик, вгорі – Хмара.
(Степан Пушик, З останніх десятиліть: щоденники Степана Пушика, Т. 1, 1988–1992 рр., за редакцією Ольги Слоньовської, упорядник Ганна Пушик (Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021), с. 427)
Ілюстрація: акварель Олексія Кисилівського «Пароплав біля Канівської пристані», 1953 р.
