assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Міхала Дубянецького (1927–1990), білоруського перекладача і публіциста, у 1988 р. – мешканця Мінська:

Відбулося четверте засідання нашої все ще нелегальної Комісії з охорони мови. Запрошували на нього деяких відомих письменників. В. Биков пообіцяв прийти, але ж затримався в лікарні. Прийшли Я. Бриль, Я. Скриган і деякі інші.

Засідання вів Пятро Садовський (з керівників фонду нікого не було!). Обміркували проект програми діяльності Комісії. Дуже суттєве доповнення до нього пропонував Вячаслав Жибуль. Основний його зміст – характеристика сучасного становища білоруської мови і співставлення цього з вимогами марксизму.

Усі виступи були цікаві, пропозиції – важливі. Щоправда, мене здивував виступ Янки Бриля. Він узяв слово після мене і спробував заперечити мої основні пропозиції. А вони стосувалися визначення у преамбулі Програми становища білоруської мови терміном «лінгвоцид» і включення до неї положення про визнання за всіма нацменшинами Білорусі рівних з білорусами прав на розвиток своєї національної культури.

Про «лінгвоцид» він сказав, що цей термін може занапастити всю Програму. Керівники республіки, мовляв, не пробачать такого максималізму в наших документах.

Що ж стосується нашої підтримки культурних потреб інших національностей, то Янка Бриль сказав, що взагалі не бачить у Білорусі національних меншин. Особливо заперечував наявність у нас поляків. «Поляки всі свого часу виїхали до Польщі. А хто не виїхав – це не поляки, а католики. Католиків, щоправда, у нас чимало. Але ж це – білоруси».

Я подумав, що десь одночасно з цією несподіваною для мене промовою Бриля його біографи з захопленням описують його «інтернаціоналізм». Та він і сам вважає себе інтернаціоналістом!

З помешкання «Сторожовська, 5» я вийшов разом із Брилем та Скриганом, між якими сидів на цих зборах. По дорозі на додачу до всього Янка Бриль сказав ще, що він так само проти і програми Жибуля. «Це небезпечне політиканство», – сказав він.

(Міхал Дубянецкі, “«Трэба рызыкаваць...»: Дзённікавыя запісы 1985–1988 гадоў”, Дзеяслоў 4 (2010), с. 242–243. Переклад з білоруської)

assassins_cloak: (Default)
Зі щоденника Влодзімєжа Капчинського (1929–2018), польського енергетика, діяча антикомуністичної опозиції, у квітні 1982 р. – в’язня табору для інтернованих осіб:

Холодно, вітер, не виходжу на прогулянку. Приїхала комісія, складена з ксьондзів. Привезли подарунки. Їх не впустили до осередку. Ми скандуємо: «Впустити ксьондзів». Співаємо. Не впустили. Капітан ходить по камерах і намовляє на розмови з воєводськими комендантами Громадянської міліції з Перемишля і Катовіце. Нема багатьох охочих. З Катовіце є підполковник Окрутний. На розмову з ним пішла частина «шпани» і пара інших осіб. Ввечері ділимо подарунки, випало по одному лезу. Я витягнув жереб на майку, рідину для миття посуду, дві пасти. Отримав туалетне мило. Відредагував пісню про Зосеньку. Один хлопець прийшов до Морського, щоби написав йому подання на звільнення. Це гірник, який був отруєний газом і за висновком лікарів має рідину в легенях.

Окрутний казав писати йому клопотання про звільнення.

(Włodzimierz Kapczyński, Dziennik 1981–1983 (Katowice; Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej; Śląskie Centrum Wolności i Solidarności, 2019), s. 59. Переклад з польської)



Profile

assassins_cloak: (Default)
Плащ убивці

June 2025

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 1st, 2025 05:40 pm
Powered by Dreamwidth Studios
OSZAR »